Острівна свобода як найвище досягнення цивілізації
Найперше, що дає острівне перебування, — відчуття особливої, невимушеної свободи. Свободи від мегапо-лісів, політики, кар'єри та людей. Загалом — від світу, який має властивість утомлювати. Ви знаєте, що тут ваш світ обмежує та кількість людей, яких здатні прийняти готелі, готельчики й апартаменти на острові та які можуть прибути сюди з материка трьома рейсами кай-роса (така собі морська ракета), двома — порома та ще стількома ж — катамарана. При цьому тутешня, острівна, свобода є доволі комфортною, з просторими апартаментами, усіма зручностями. Острівна кухня — ресторани, бари, фаст-фуди — непоганого рівня. Дуже популярна риба в будь-якому вигляді, особливо гриль. На сковороді рибу не смажать, її просто обмазують оливковою олією та пряними травами, а потім смажать на решіточці. Живи, купайся, насолоджуйся стравами... Море тут таке чисте, що італійці, живучи по інший його бік, відпустку проводять у Хорватії. Про німців, австрійців або поляків із чехами й мови немає.
Латинська назва селища Нечуям, де я проводила відпустку, означає «глуха затока». Затока найбільша на острові, більшість звуків у ній просто зникає, через те тиша там якась неймовірна. Відійшовши вздовж берега на кілька десятків метрів у глиб острова, ви можете розташуватися просто на камінні, і навколо вас нікого не буде, ви пірнатимете, засмагатимете — без лежака, парасольки, але й без чужих торсів, розмов над вухом, поглядів і коментарів. Якщо матимете таке бажання, то й без купальника. Ще можна мандрувати островом. Його довжина - 17 кілометрів, а ширина - 5. Від Нечуяма дістатися до інших острівних селищ — Грохоте, Рогач, Стаморсько чи Масниця — можна автобусом (11 кун, що фактично відповідає вартості у гривнях) або велосипедом, який на острові можна взяти напрокат за 50 кун у день. Безліч бухт і скель так і заманюють закохані парочки усамітнитися. А ввечері — дискотека на березі моря. І нарешті, про чи не найголовнішу перевагу острівної свободи. Це відчуття того, що зовнішній, поза островом, світ не може дістати тебе, якщо ти не бажатимеш того. А сам ти легко можеш здійснити вилазку в цивілізацію. Вартість такої подорожі 25 кун, які треба заплатити за квиток на кайрос до материка.
Вокзал на воді, або Гамбургери під водоспадом
Найближче місто Спліт. Кайрос пристає до сплітського причалу, і вже за кілька десятків метрів ви потрапляєте в одну з найвизначніших історичних пам'яток Хорватії — палац Діоклетіана. Палацові понад тисячу сімсот років. На площі місцеві торговці розкладають сувеніри на уламках колон від храму Юпітера. Стомився якийсь турист — сів відпочити на одну з таких колон, навіть не замислюючись, на чому вмостився. Найкраще взяти в Спліті авто на прокат (25 — 30 євро за добу) і вирушити узбережжям. Одну таку «одноденку» обов'язково треба присвятити Дубровнику. Легендарнішого міста в Хорватії немає. Його красу оспівував Байрон, а Бер-нард Шоу назвав його Небом на землі. Місто пам'ятників та музеїв, яке було засновано за сім століть до народження Христа, оточене міською стіною завдовжки майже два кілометри (мало де фортечні мури збереглися в такому вигляді), місто розкішних палаців, першокласних готелів, фестивалів та вуличних свят, в останні два літні місяці воно стає своєрідною сценою для драм, комедій і концертів. Майже п'ять віків — із середини 14-го до початку 20-го століття — Дубровник був повністю незалежним містом-державою. Ще одну одноденну автоподорож неодмінно слід здійснити на північ. За один день ви можете відвідати національний парк Крка й декілька містечок. У парку невисокі, але неймовірно красиві водоспади. Під водоспадами можна купатися, щоправда, у спеціально відведених місцях. Тут же відбувається бурхлива торгівля сувенірами та гамбургерами.
Бабуся на рафтингу
Для бувалих людей, очевидно, наш рафтинг був занадто простим. Але новачкам, а таких, як правило, у кожній групі більшість, було непереливки. У тих місцях, де річка ширшає, вода сповільнює свій біг, стає зовсім нелячно. Річка звужується, потік води прискорює біг, адреналіну додається. Під холоднючим водоспадом інструктор практично зупиняє човна та обертає його навколо осі, аби кожен на якийсь час опинився під струменем крижаної води. Це такий інструкторський гумор. Потому зупинялися на привал, їли кавуни. Пливли далі, зупинялися, купались у фантастично прозорому водоймищі. А нашу бабусю, як ми величали із самого початку поїздки 65-річну попутницю Марію Петрівну з Харкова, ми ледь не втратили на одній із найнебезпечніших ділянок маршруту. Минали вузьку щілину між двома камінними пасмами, треба було впасти на дно човна, але Петрівна не впала, а гордо сиділа на борту. І тут її викинуло із човна, лише ноги майнули. Власне, у той момент ніхто з нас нічого цього не бачив, уже пізніше ми переглянули хроніку цієї події на фотознімках. Видно, як інструктор Філіп устигає підхопити Петрівну й втягнути назад у човен.
Замість епілогу
За тиждень перебування на острові, звісно, не побачиш всієї Хорватії. Але, якщо відпочиватимете 10—14 днів — відвідайте
Загреб, півострів Істрію, Плитвицькі озера. Якщо ж маєте в запасі пару-трійку тисяч євро, можете розважити себе яхтингом. Яхту можна заздалегідь зафрахтувати у вітчизняній турфірмі чи в самій Хорватії. І тоді вперед, від острова до острова, від фортеці до фортеці.
Ольга Мозоха
Фото Наталі Кравчук
/ Журнал Мандри 
