Закарпатське селище Солотвин примостилося на правому березі Тиси, між гірськими хребтами Салаван та Марупа. Перші письмові згадки про нього датовано 1360 роком. Щоранку вулички Солотвина заповнюють автомобілі: усі поспішають до солоних озер, аби встигнути зайняти якнайкраще місце на пляжі. Уже за кілька годин узбережжя озера покривається густим шаром перемазаних лікувальними грязями тіл. Але навіть затятий мізантроп, стиснувши зуби, буде стійко переносити будь-які випробування: дію води та грязей озер Солотвина називають чудом.
Тутешні води дуже добре впливають на шкіру (концентрація солі в них майже 200 грамів на літр), а грязі за своїми властивостями не поступаються грязям курортів Мертвого моря. Вода в озерах дуже тепла (25–27 градусів), а щільність така висока, що вас буквально виштовхує на поверхню. Треба лише стежити, щоб вода не потрапляла в ніс та очі та щоб, граючись у Мертве море, ви не занурилися часом із головою: сіль просто випікає очі.
Озера виникли 1902 року, коли запустили соляну шахту в цьому районі. Однак шахта провалилася на 20 метрів, а утворений котлован залило водою. Новоспечене озеро назвали Кунігунда. За ним з’явилися інші озера.
Якщо ви не захочете ділити ваш особистий простір із сотнями інших відпочивальників, то численні бази відпочинку запропонують вам прийти в басейн із такою самою лікувальною водою, щоправда, холоднішою, як в озері. Зате у басейнового відпочинку є плюси – власний лежак на цілий день і чистота навколо.
У Солотвині є не лише солоні озера, а й прісні та йодовані. Якщо в перших можна купатися без застережень, то щодо йодованої води варто порадитися з фахівцями. На курорті є кілька здравниць, де можна пройти курс оздоровлення та лікування. Лікують тут хвороби опорно-рухового апарату, переломи, радикуліт, псоріаз.
Майже сорок років тому Солотвин став відомим і як величезний центр спелеотерапії – тут, на глибині 200 метрів, лікують астму й туберкульоз. Товщина соляного шару, придатного для лікування, значна: в одній із шахт вона сягає 280 метрів. Тут 1976 року збудували Українську алергологічну лікарню на 260 ліжок.
Умови для лікування в ній ідеальні: стабільна температура повітря (22–23 градуси), низька відносна вологість, значна концентрація кам’яної солі та відсутність алергенів і мікробів створюють практично стерильний мікроклімат підземного відділення. Тут для зручності відпочивальників є всі необхідні вигоди: вентиляційна система, водопровід і каналізація, телефонний зв’язок і ліфти. Кажуть, перебування в підземному санаторії не лише виліковує хвороби, а й подовжує життя, адже повітря тут практично стерильне, зовсім немає патогенної мікрофлори.
Курс лікування складається приблизно із 20 сеансів спелеотерапії, до кожного пацієнта застосовують індивідуальний підхід. Лікуватися можна вдень і вночі. Можна спускатися в штольні та підземні печери не для лікування, а на екскурсію: гід розкаже вам історію видобутку солі та секрети спелеотерапії, а також надасть змогу вдосталь побродити довгими освітленими підземними коридорами.
Настя Мельниченко
Фото Анатолія Медзика
/ Журнал Мандри 
