Более 2 млн туров и экскурсий по 101 стране мира от 34 туроператоров

Тешекюр едерім, Туреччино!

«Овочева» відпустка – таким уявили собі відпочинок у Туреччині після численних відгуків. Їси, купаєшся, засмагаєш – існування ледачого овоча. Адже навіть пам′ятники помідорам та апельсинам у Туреччині є (містечко Кумлука – столиця помідорів, Анталія – символ міста апельсин). А насправді ця країна дарувала безліч неповторних і яскравих емоцій щодня!

Готелі по-турецьки
З усього природного багатства Туреччини вибір зупинили на Кемері (приблизно 35 км західніше Анталії), який утворюють кілька невеликих селищ: Бельдібі, Гейнюк, Кириш, Чамьюва, Текірова. Довкола чудова природа – скелі, ароматні соснові ліси, бухточки, галькові пляжі, бірюзове море, на відміну від території, що розташована на схід від Анталії – степ і піщані пляжі. До того ж це історична область з чи ненайбагатшою спадщиною – відома як Лікія. Тут бували Олександр Македонський і Марк Антоній.

Обрали Бельдібі – приблизно година їзди автобусом від аеропорту Анталії. Час пролетів миттєво за пізнавальними теревенями гіда, що безугаву торохкотів про усілякі тутешні цікавості, і за його маленьким шоу: загадуєте суперпікантні бажання, проїжджаючи крізь гірські тунелі. Ця процедура чекає і на зворотному шляху. Таке собі своєрідне «відпущення курортних гріхів».  А от і наш готель Grand Ring. Він одразу вражає «легким» дизайном – одна зона плавно перетікає в іншу, багато скла і світла. Саме це і було остаточною крапкою над «і» у нашому виборі. Традиційний «all inclusive»: сніданки, обіди, вечері, break coffe, бари; розваги – аквааеробіка, де я щовечора завзято дригала під водою ногами, ранкова гімнастика, ватерполо, дартц, пневматична рушниця, «танець живота», різноманітні конкурси. Для дітлашні, тобто міні-туристів – міні-диско та міні-клуб, водяні гірки та маленькі басейни. Для дорослих – щовечора анімаційні концерти. Та ще чимало інших водних і наземних розваг.

Загалом чимось скидається на піонерський табір, де тебе так і хочуть затягнути в якусь секцію, і всі піклуються про те, щоб ти поїв, накупався і не нудьгував. Утім, Grand Ring не просто готель, а ще й центр SPA та знаменитого турецького хамаму, тобто турецької бані. Ці всі таємничі кімнати вражають візуально. Адже саме тут тіло туриста розслабляється і оздоровлюється, в той час, як душа перебуває у невимовному блаженстві. За бажанням можна вирушити на таїнство хамаму до Кемеру, який особливо славиться цією родзинкою турецької культури.

Хоча влітку... Чи не краще відчути це саме блаженство на залитому сонцем пляжі? На березі під ногами відшліфована морем дрібна галька, а під водою – солідні валуни, відтак бажано мати спеціальне взуття для купання. А для тих, хто просто босий – у дивовижно-чисту воду спускаються дерев′яні «трапи». Хоч і значно солоніша, ніж у Чорному морі, вода Середземного напрочуд прозора. А відносно недалеко коло берега можна навіть натрапити на восьминогів! Ну а вітчизняний стиль відпочинку впізнається одразу, завдяки рушничкам, кремам, блайзерам і т. д. на всьому, де можна зайняти місця. Радянський дух подекуди дається взнаки.

Мандри по-турецьки
Набридло вигрівати боки на пляжі, як справжньому овочу? Тоді вперед! Туреччина розташована частково в Європі та Азії. Ця територія належала колись грекам, римлянам і тільки з XV ст. туркам-османам, які принесли сюди мусульманство. Численні залишки грецької і римської архітектури трапляються по всій країні. Тому не дивно, що Туреччина дарує строкато-барвистий мікс вражень. Тільки встигай «вражатися»!  Насамперед, як справжні автомобілісти, спокусилися на джип-сафарі в заповідник «Саричар» високо в горах Торос, що оточують Кемер зусібіч.

Ідеальна можливість відчути національний колорит, побачити природні багатства гір, покерувати на крутих гірських вершинах (якщо ваші права автомобіліста з вами, а не відлежують боки в домашньому портмоне) і «всунутися» у чергову пригоду.

15 невеликих Suzuki під проводом інструктора піднялися на висоту до 1200 м. Дорогою натрапляли на численні гірські села та їхніх мешканців - така собі «турецька глибинка».

В одному з таких – перша зупинка. Кому кортить – загадують чергове бажання біля товстелезного турецького клена – саричара (до 2000 років, як пафосно стверджують гіди), щось на зразок нашого дуба Залізняка, інші – катають малечу на покірно-слухняних віслюках.

Хочете «ковток» історії? Для спраглих – довкола турецького села руїни римської фортеці. Колись по сучасних високих горах та буйних лісах розливалося море, а фортеця була прикордонним пунктом на узбережжі.  Пік підйому – будиночок лісника.

Отут природа вражає красою, підйоми крутістю (в одному з джипів від’єдналася ходова від коліс, і він зупинився... на краю урвища), а турецька влада – ставленням до громадян: хоч би де ти оселився, держава зобов’язана! провести тобі воду і електрику. В самотній невеличкій халупі високо в горах мирно крутиться білизна в пральній машині. Поруч за парканчиком хрумає сіно безрогий козел, дві турчанки печуть перепічки, кущик українських мальв, чисте повітря, мальовничі безкраї гори і довкола – ні душі!

Спускаючись з гір донизу, переїхали кілька гірських річок, які влітку майже пересохли, втім для повноти вражень в одну з них воду напускав трактор. Усе для туристів.

А от купалися у справжній гірській річці. А на обід ласували дуже смачною гірською фореллю, яку розводять у ресторанах, що умудряються примоститися прямісінько на гірських річках. Загалом існує безліч вишуканих варіантів приготування цієї риби, але тут вона була по-простому розкішна – запечена в печі, на вугіллі. Під долівкою, на якій розмістилися обідні столики, нахабно-зухвало кишіла у воді форель, що приводило у захват не тільки дітлашню, а й дорослих. Від «на волі» до «на столі туриста» – у прямому розумінні один крок!

А найбільше позитивних емоцій подарували міста Міра і Кекова. Поїздка до них – чудова можливість побачити узбережжя Анталії. А воно вражає красою гір, неповторними панорамами, що відкриваються з крутих гірських доріг на безкраї долини, море... і безмежні помідорні теплиці містечка Кумлука (теплиці, до речі, зберігають не тепло, як у нас, а прохолоду).

Отже, Міра (сучасне місто Демре) – столиця колишнього могутнього Лікійського союзу, де правив візантійський імператор Феодор ІІ. Майже всі руїни давньої Міри - під землею. Розкопки ще й досі не проводили. Саме тут, у Мірі, в Туреччині, жив собі колись єпископ, що мав надзвичайний дар. Згодом він став Святим Миколою-чудотворцем (Санта Клаусом – США, Йоулупуккі – Фінляндія, Сінтер Клаасом – Нідерланди, Сегацу-саном – Японія і т. д.) та й почав приносити на зимові свята дітям подарунки, а ще охороняти моряків та рибалок. У крамничках поруч можна купити іконку чи ікону святого (від 50 до понад 150$), потішитися кількома пам'ятниками дитячому улюбленцеві, а далі зайти до його церкви, де він і правив.

Подейкують, що з церкви мощі святого давно вивезли італійці, а от саркофаг (кам′яна «скриня» для поховань) лишився. Мимоволі потайки закрадається думка про здійснення всього найзаповітнішого... Так і є. Біля саркофагу ви загадаєте чергове бажання, яке неодмінно здійсниться. Деякі туристи з нашої групи їхали сюди вдруге саме за цим. Це й не дивно – у церкві дивовижна атмосфера, а сама вона майже під землею, як і все старе місто.  Неподалік церкви Святого Миколи – Лікійські гробниці (IV ст. до н. е.). Скельне місто, де викуповували територію під власне поховання ще за життя найбагатші громадяни давньої Міри.

Чимось скидається на міста комп’ютерної графіки у «Володарі кілець». Що вище поховання – то крутіше. Дуже вражаюче! Але туристів тепер на гору, у хитромудрі скельні лабіринти, не пускають: почали розтягувати камінці на сувеніри, а то й приміряти гробниці на власний зріст. Тому тепер захоплюватися фантазією предків доводиться тільки знизу.
– А там що?!..

У місцях, де колись життя закінчувалося, тепер воно починається – сімейство цуценят разом зі своєю мамою облаштувало в одній з гробниць затишну оселю. Зовсім поруч примостився величезний непогано збережений – зруйновано тільки сцену – амфітеатр. Колись тут билися гладіатори, виходили на арену люті тигри і леви, несамовито галасували глядачі. Сьогодні ж під його стінами можна випити свіжий фреш з апельсинів, щойно зірваних із гілки апельсинових дерев, що ростуть довкола, та купити сувенірчиків «на пам′ять». А що там видніється далеко поміж гір? Руїни колись неприступної християнської фортеці, що «нависають» над залишками античної Міри. А далі – у порт.

Перекусивши в одній з кафешок серед квітів, майже над водою, пливемо до найвідомішого з місцевих островів – Кекова. Довкола нього кілька затоплених міст: Аперлай, Симена, Тхеймусса і Кекова (IV–V ст. до н. е.). У результаті землетрусів і таємно-підземних рухів, що підняли гори Західного Тавру, ці міста, навпаки, опустилися донизу, просто «пішли» у море. На самому острові донині збереглися сходи, що ведуть у воду,  двері будівель, що запрошують «внікуди»,  сірі кам’яні лікійські саркофаги - колишні поховання мешканців міста.

А під кришталево-прозорою водою можна побачити фундаменти церков, порту і навіть амфори. Довкола крихітні острівці, рифи, бухти, численні яхти і яхточки. А ще дивовижна бірюзова морська вода – ТАКУ ми бачили справді вперше! Яскраві квіти, безліч кафешок і невеличких готельчиків, що здається «нависають» прямісінько над водою.

Славнозвісні турецькі килими в кам’яних джунглях вуличок і гігантські кактуси. Справжній середземноморський колорит, якого ніколи не побачиш у готелі. От саме сюди дуже кортить повернутися вдруге!

Кухня по-турецьки
Іще про колорит – про турецьку кухню. Як і історія країни – це мікс. На території Європи, Азії, де розташована Туреччина, найрізноманітніша флора і фауна, а кожна з культур – грецька, римська, турецька, які в різний час були тут – залишила щось своє. Відтак не дивно, що турецька кухня посідає після китайської та французької третє місце у світі. Все напрочуд смачно, особливо славнозвісні східні солодощі! Ще бракує екзотики? Спробуйте «жіноче» вино з граната.

Сувеніри по-турецьки
Останній штрих будь-якої подорожі – сувеніри. Турки, справді, дуже люблять торгуватися і загалом привітні. А вимовлені іноземцем рідні слова впливають на них просто магічно (ще з дому обзавелися невеличким інтернетівським словничком). Знайшли навіть близькі «не дуже гарні» слова у далекій турецькій мові, які виявилися геть безневинними: «бардак» – «склянка», «дурак» – «зупинка». А популярне турецьке слово «Назар» (так зветься синє око-кружечок, «щоб не наврочили», яке трапляється по всій Туреччині) – українське ім′я та ще й нашого сина.  За легендою – це око Бога неба, яке дивиться на людей і оберігає їх. Тому ми просто не могли не купити сувенірів-Назарчиків, а дехто з продавців, дізнавшись ім’я нашого малого, дарував їх нам сам. Тепер ці сині очка щодень нагадують про чудову країну, загадані в якій бажання неодмінно здійсняться, і куди хочеться вкотре повернутися.

Адже залишилися багаті на історію Белек, Сіде, Аланія, Памуккале, Ефес, Каппадокія, Стамбул. Спокушає. Про відпочинок лінивих овочів можна забути. А зараз хочеться сказати мовою країни, що подарувала ці чудові враження – «тешекюр едерім», тобто «дякую», Туреччино!

Марина Кордюмова
Фото автора

Другие статьи о Турции
ТОП-15 самых смешных отзывов туристов в июле
Портал отзывов туристов о путешествиях Turpravda.ua публикует июльский список самых смешных фраз из отзывов туристов. В основном, сюда попали фразы из отзывов об отелях Турции и Египта — самых популярных направлений среди наших туристов.
ТОП-10 пляжных отелей 2010 года от портала TurPravda.com
Сайт отзывов TurPravda.com подвел итог летнего сезона 2010 года, публикуя собственный ТОП-10 пляжных отелей. Рейтинг сформирован на основе потребительских симпатий около 30 тыс. туристов из стран СНГ.
АНАТОЛИЯ. Два маршрута
Мокрый снег, большущими хлопьями ложившийся на панорамное ветровое стекло, стал первым приветом сурового Анатолийского плоскогорья.
Зарисовки из Стамбула
Этот город на перекрестке Европы и Азии стал культурной столицей Европы 2010
Cтатьи по теме: Отчет о поездке
ТОП-15 самых смешных отзывов туристов в июле
Портал отзывов туристов о путешествиях Turpravda.ua публикует июльский список самых смешных фраз из отзывов туристов. В основном, сюда попали фразы из отзывов об отелях Турции и Египта — самых популярных направлений среди наших туристов.
Ехать ли в Египет?... Да!
Последнее время, с времен революции 2011 года, в новостях постоянно звучат тревожные нотки о ситуации в Каире и на севере Синайского полуострова. Перед летним сезоном мы решили провести ревизию ситуации в Египте и воочию увидеть опасности, грозящие российским и украинским туристам.
АНАТОЛИЯ. Два маршрута
Мокрый снег, большущими хлопьями ложившийся на панорамное ветровое стекло, стал первым приветом сурового Анатолийского плоскогорья.
Перу. По дороге в Мачу-Пикчу
Мачу-Пикчу — поселение инков, которое было ими просто покинуто (а не захвачено и разрушено испанцами, как подавляющее большинство других деревень и городов)...