Более 2 млн туров и экскурсий по 101 стране мира от 34 туроператоров

Крилатий острів

План

Перше, що ми робимо в Греції, — беремо напрокат авто. Без машини тут як без рук. Оренда дешева (30-60 євро/доба), дороги гарні, греки привітні, гірські серпантини додають адреналіну, виноградники й оливи милують око, про таверни взагалі окрема розмова. Тільки, орендуючи машину, пам'ятайте, що штрафи на дорогах досить високі, а гірські дороги здатні настрахати й бувалого автомобіліста. До того ж і грецька манера водіння особлива: побачивши знайомого, що іде назустріч, грек може раптово зупинитися посеред дороги, побалакати й поїхати далі. Якось, ідучи в грецькому таксі, я бачила, як таксист за швидкості 120 км одночасно говорив по мобілці та по рації, а кермо тримав коліном. Тож про обережність забувати не слід.

Отож перші кілька днів відпочинку ми присвятили обов'язковій критській програмі — наїстися від пуза й напитися вина за приїзд, накупатися й спектися на пляжі, відвідати в Іраклеоні музей і Кноський палац, відмітитися в улюбленому ресторанчику в Ретимно. А потім склали план: ретельно вивчили карту, узяли машину й на ранок, поснідавши й випивши по келишку шампанського (у нашому готелі Aldemar Royal Маге була гарна традиція — зранку завжди давали охолоджений брют), вирушили в подорож.

Елунда - німці та гуси

Перший наш маршрут пролягав до Ієрапетри, містечка на іншому боці острова, який омиває Егейське море. Поїздку ми спланували так, щоб дорогою відвідати ще кілька цікавих місцин на узбережжі Критського моря, зупинитися, покупатися, пообідати, випити кави. Мешкали ми на схід від Іраклеону, у містечку Лімін-Херсоні-су. До речі, саме в Іраклеоні народився й жив у дитинстві всесвітньо відомий живописець Ель Греко. І грецький поет Нікос Казандзакіс також родом із цих країв... Отож ми вирушаємо далі на схід від столиці, щоб потім біля затоки Мірабелло перетнути острів там, де його ширина майже 15 км, і добратися до Ієрапетри. Дорога (північним узбережжям) пролягає над морем, серпантинів на цьому відрізку немає, тож ми насолоджуємося неймовірним видом на яскраво-синє море з корабликами та острівцями на обрії. Щоб покупатися й розім'ятися, звертаємо з дороги до маленького курорту Елунда. Це дуже популярний курорт. На околицях міста є кілька крутих готелів, однак на міському пляжі Елунди ми не зустріли жодного співвітчизника. Навпроти узбережжя лежить, вкритий рідкою рослинністю острів Спіналонга, до нього можна потрапити через тонкий перешийок. Орієнтир на шляху — відреставрований середньовічний млин, у якому тепер міститься бар. В Елунді на пляжі ми розташувалися на простеньких лежаках, навколо лежали німці, голландці, британці. Дно моря тут із дрібненької ріні, пірсом бігають краби. А берегом, гордо крутячи на всі боки головами, між рядами німецьких туристів на лежаках ішли білосніжні гуси. Колорит...

Агіос-Ніколаос - море в центрі міста

На відміну від Елунди, яка здається великим селом, Агіос-Ніколаос — столиця області Лассіті — справжнє старовинне місто. Розташувалося воно в бухті Мірабелло, і до 60-х років минулого століття про нього туристи не знали взагалі. Бум тут почався, коли місто відвідала група відомих кіношників, з-поміж них гості з Бі-Бі-Сі та Болт Дісней. Агіос-Ніколаос називають найкрасивішим прибережним містом острова. Особливої мальовничості місту надає солоне озеро Вулісмені просто в центрі міста, яке плавно переходить у море. Тож створюється враження, що це море зайшло до міста. Вид на гавань із корабликами, озеро з рибальськими човнами й елегантні будиночки та ресторани навколо нього часто можна побачити на листівках. Ми сіли в тінистій прохолоді одного з ресторанів, нам принесли на таці рибу, креветок, лобстерів. Треба сказати, що рибних таверн на Криті багато, але риба, як, до речі, всюди в Греції, недешева. Рибний обід на двох коштуватиме від ЗО до 100 євро, залежно від того, де ви обідаєте — у забитому селі чи в місті... Така ситуація, на жаль, на всьому Середземномор'ї, море виснажується, його дарів стає дедалі менше. До речі, на великих островах Греції, особливо в їх центральних районах риба непопулярна: тут традиційно готують м'ясні страви, а на маленьких острівцях, де бракує пасовиськ, споконвіку процвітає рибальство. Пообідавши, ми на міській набережній узяли по величезній порції м'ятного морозива й на туристичному паровозику годину каталися центральними вулицями, житловими районами та готельними околицями міста.

У місті аж 100 готелів, у центрі, переважно в старовинних будинках. Нові великі комплекси будують за містом. Є археологічний музей і візантійська церква Св. Миколая, якій місто завдячує своєю назвою. Старовинні фрески цієї церкви ви можете подивитися в досить незвичайний спосіб: у готелі «Мінос» залишаєте паспорт, і вам видають ключі від стародавньої церкви з безцінними експонатами.

Ієрапетра - земляки, королівські креветки й жіноча білизна

Ієрапетра — найпівденніше місто Криту. Лежить воно на північному узбережжі острова та є четвертим за кількістю населення містом острова (після Іраклеону, Ретимно, Ханьї). Перше, що ми побачили в місті, — набережна та пляж. Пляж із ріні, парасольки із солом'яними дашками, нечисленна публіка лежить переважно обабіч парасоль (щоб не платити), грають у доміно, карти. Ми витримуємо на гарячих камінцях хвилин 40. На північному узбережжі море взагалі тепліше й тихіше. Скупавшись, вирушаємо до таверни — вони рядком простяглися вздовж набережної. Зачувши наші розмови, з однієї таверни виходить жіночка й звертається до нас українською: «Ой, земляки! Заходьте до нас, у нас смачно й дешево». На запитання, чому тут дешево, вона пояснює, що туристів небагато, і то переважно незаможні родини. На запитання, що тут робить українка, жіночка каже: «Працюю». Ми замовляємо грецьку каву, дуже міцну, солодку, до якої тут завжди подають воду. Мабуть, щоб не так у голову вдарило! Грецька обслуга в таверні нікуди не поспішає: дві огрядні грекині ведуть якусь дуже емоційну розмову та явно незадоволені, що ми їх відволікаємо. Ми півгодини чекали рахунок і стільки ж — здачу. А потім розслабилися: це ж автентика, треба звикати до цього побутового спокою. Прямуємо набережною до старовинної фортеці. Ось просто на тротуарі над морем самотньо стоїть стіл. Чи то для краси, чи хтось викинув.
 
Звертаємо у лабіринти вузеньких вуличок, у кожному будинку здають кімнати, під заквітчаними стінами стоять велосипеди, мотоцикли, дитячі коляски. Просто на дорозі протягнуто мотузку, і висить жіноча спідня білизна королівського розміру. Зазираємо у відчинені вікна, з яких віє прохолодою, — скромне оздоблення, побілено, якісь портрети на стінах. На верандах, серед вазонів із квітами сидять греки, привітно вітаються. Сієста — на вуличках майже нікого немає. Тутешня реальність — цілковита протилежність гамірним містам південного узбережжя. Північ острова, напевне, ще довго залишиться такою. Хоч держава й пропонує повернення великої частини вкладених коштів тим, хто будуватиме тут готелі, та будувати ніхто не поспішає. По-перше, це дуже дорого — будувати на камені й гористих берегах, по-друге, тут практично немає широких піщаних пляжів, по-третє, немає аеропорту, тож їхати гостям доведеться з іншого берега, де й своїх готелів вистачає, й інфраструктура набагато розвиненіша.

Матала - римляни та хіпі

Скелястий мис із численними гротами заходить далеко в море, нагадуючи велетенські бджолині соти. У бухті причаїлося місто, де традиційні будиночки густо перемішані з невеликими готелями, сувенірними лавками, тавернами. Це Матала. Усе скромне й дуже якісне: їжа, напої, товари в лавках. Гроти в скелях штучні, тисячі років тому вони слугували... кладовищем. Іще за римлян Матала була великим портом. Чудові часи пережило містечко й минулого століття: у 60-ті роки сюди з'їжджались хіпі з усіх кінців світу. Величезний піщаний пляж, гроти, чисте море — вони влаштували тут маленький хіпівський рай. Але вимиті морем і вивіяні вітрами скелі були ненадійним сховком, величезні брили відвалювалися й падали вниз. Після кількох нещасних випадків місцева влада заборонила ночувати в непристосованих для цього місцях, проте атмосфера міста залишається невимушеною й дуже приємною. У Маталі я здійснила заплив із маскою до скель, там, під водою також були печери й гроти, де в таємничих сутінках купчилося повно риби. Прозора вода дозволяла все гарно роздивитися, однак, пливти в глибину підводної печери мені було лячно...

У Маталі вразила відсутність ширвжитку в магазинах. Так буває в Греції: у маленьких, не розкручених
містечках або навіть селах раптом постає розкішний шопінг. Тут ми скупилися керамікою, дерев'яними виробами грецьких майстрів, вишуканими календарями, записничками, альбомами. Календарі із знімками грецького фотографа Георга Мейса мене вразили настільки, що я в усіх книгарнях шукала його фотоальбо ми, та їх ніде не було. Довелося одному моєму прияте-лю-греку розшукувати той альбом в Афінах і надіслали мені поштою в Київ. Але він того вартий!

Неподалік Матали (10 км) розташований Фест, де було знайдено славетний фестський диск. На невеликому пагорбі, серед гір, височать руїни цього міной-ського палацу. Від Іраклеону до Матали 66 кілометрів, дорога тягнеться через увесь острів, і на карті видається простішою, ніж є насправді. Центральна частина острова — це гори й долини. І періодично тут забиває дух: то від страху впасти у глибокі урвища на крутому повороті серпантину, то від краси долин, де рядами аж до обрію тягнуться оливи й виноградники. Від величі гір, на вершинах яких зовсім близько до Бога стоять церковці, а ще — велетенські вітряки, які крутять і крутять своїми крилами, ніби намагаючись підняти в повітря цю землю, де кожен день — як кольорова картинка з дитинства.
Леся Москаленко

Другие статьи о Греции
Корфу. Тут жив Даррелл
Це «найбільш грецький» і найзахідніший острів
Священный статус Греции
Греция - единственная европейская страна, где церковь не отделена от государства.
Родос і Корфу – гра контрастів
Своєрідність грецької культури та ландшафту найяскравіше продемонструє порівняння найзахіднішої точки країни – острова Корфу і гористого острова Родос, що розташувався східніше за всі середземноморські курорти Туреччини.
Крит. На мопеді в долину тисячі вітряків
Батьківщина Зевса має безліч дивовижних місцинок, які не побачиш у звичайній екскурсійній програмі.
Cтатьи по теме: Отчет о поездке
ТОП-15 самых смешных отзывов туристов в июле
Портал отзывов туристов о путешествиях Turpravda.ua публикует июльский список самых смешных фраз из отзывов туристов. В основном, сюда попали фразы из отзывов об отелях Турции и Египта — самых популярных направлений среди наших туристов.
Ехать ли в Египет?... Да!
Последнее время, с времен революции 2011 года, в новостях постоянно звучат тревожные нотки о ситуации в Каире и на севере Синайского полуострова. Перед летним сезоном мы решили провести ревизию ситуации в Египте и воочию увидеть опасности, грозящие российским и украинским туристам.
АНАТОЛИЯ. Два маршрута
Мокрый снег, большущими хлопьями ложившийся на панорамное ветровое стекло, стал первым приветом сурового Анатолийского плоскогорья.
Перу. По дороге в Мачу-Пикчу
Мачу-Пикчу — поселение инков, которое было ими просто покинуто (а не захвачено и разрушено испанцами, как подавляющее большинство других деревень и городов)...