Более 2 млн туров и экскурсий по 101 стране мира от 34 туроператоров

Місяць у Норвегії за 300 доларів

Ідея побувати в Норвегії з’явилася у нас майже рік тому. Але з п’яти бажаючих поїхало лише двоє. Переривши купу інформації про країну, врешті-решт вирішили їхати на північ, туди, де нема наших туристів, зате в морі плавають кити, в тундрі пасуться олені, та й взагалі –  дуже незвичайна, красива дика природа. Тож розпочали свою подорож з Мурманська, а вже звідти вирушили до Норвегії

Київ-Москва-Мурманськ-Кіркенес

Переїзд з Києва до Мурманська минув безболісно, звичайно, якщо не брати до уваги довгого очікування потяга в Москві та величезного бажання пошвидше проїхати це шалене місто. На маршруті – декілька потягів Москва-Мурманськ, але найкраще їхати тим, який вирушає перший за розкладом. З Москви потяг їде 38 годин, за цей час встигаєш не лише адаптуватися до життя на колесах, а й до сусідів звикнути. …В останній день шляху перед нами постали пейзажі північної екзотики: за вікном – суцільні озера і карельскі берези, на станціях жадібні аборигени намагаються продати за 50 карбованців небачену в нас ягоду морошку (близько 7 грн. склянка).

Попереду в нас була Норвегія, місто Кіркенес. Туристів, які хочуть приїхати туди, обслуговують дві фірми: «Гулліверрус» та «Спутник». Пасажирів возять невеликими машинами, розрахованими на 8 чоловік, тому квитки треба по можливості бронювати заздалегідь. Ціни та новий розклад можна подивитися на сайті www.gulliverrus.ru. Зазвичай автобус вирушає о 7 ранку, а поїзд прибуває вдень, тому в Мурманську треба десь переночувати. У готелі «Арктика», про який співав ще Візбор, одномісний номер коштує 900 крб. Кімната відпочинку на вокзалі – від 280 до 620. Отож найкраще виїхати з міста і поставити намета біля якогось озера. Однак нам пощастило і хазяйка «Гулливерруса», яка вперше побачила у своєму офісі гостей з далекої України, запропонувала переночувати у своїй вільній квартирі, і ми, звичайно радісно погодилися.

Від Мурманська до Кіркенеса – близько 200 км дороги, значна частина якої простягається у прикордонній зоні серед танків, армійських містечок і огорож з колючого дроту.  Кіркенес – невелике прикордонне містечко. Нічого особливо цікавого ми там не побачили. Є дві пішохідні вулички, на одній росіяни продають козубці та кришталь, на іншій – парагвайці та саами пропонують різні сувеніри. Ціни на усе – норвезькі, тобто приблизно в 10 разів вищі, ніж на таку саму річ у нас. У самому центрі міста працює бібліотека з безкоштовним інтернетом. До речі, комп’ютери з інтернетом є у будь-якій норвезькій бібліотеці, що дуже зручно для туристів. У Кіркенесі починається траса Є6, яка закінчується аж у самому Осло. У своїй подорожі ми здебільшого і трималися цієї траси.

Олені та саами

У найпівнічнішій області Норвегії, Фінмарк, дуже багато північних оленів – близько 170 тисяч. І це при населенні області 70 тисяч чоловік. Олені не дикі, але переважну більшість часу пасуться, де хочуть. Двічі на рік саами-оленярі переганяють свої отари на нові пасовиська, і знову залишають на вільному випасі. З вікна автомобіля ми бачили оленів мінімум 5 разів протягом двох днів.

До речі, про саамів. Це північний народ рибалок-оленярів, які вважають себе нащадками монгольських кочівників, а зараз займаються переважно виробництвом сувенірних виробів з оленів, які продають туристам за спекулятивною ціною. У них є ціла низка привілеїв, скажімо, можуть ловити рибу традиційними саамськими сітями, водночас усім іншим дозволено це роботи лише вудочками і тільки за наявності ліцензії. Але здебільшого саами живуть досить  цивілізовано. Говорять своєю мовою, вчаться у своїх школах, слухають своє радіо... У них є навіть свій парламент. У вигляді великого чума, але зі скла і дерева.

Іти пішки по півночі Норвегії добре. Беруть досить охоче, ідеї попросити у стопщика грошей ні в кого не виникає, і всі, хто молодший за сорок років, вільно говорять англійською. До того ж, люди дуже гостинні. У Сірма нас пригостили кавою і свіжою, щойно упійманою сьомгою. Норвежець Берт не лише провіз нас понад 500 кілометрів і підвіз до міста Альта, а й нагодував, і показав місто, та ще й допоміг знайти  місце для ночівлі. Умовляв навіть у нього залишитися, але ми вирішили не зловживати гостинністю, тим паче, що у чоловіка була вдома ще дружина і шестеро дітей. Крім нас, він привіз додому ще двох стопщиків-фіннів, а також причіп з тринадцятьма собаками і упряжжю для них.

Чим далі на південь, тим вищими стають гори і величніші пейзажі. В околицях міста Тромсе гори сягають майже 2000 метрів висоти. Здавалося б, нижчі за Карпати, але північні гори – це щось надзвичайне. Зона лісу закінчується на висоті 200 метрів, а на висоті 500 вже лежать крижинки. Вище – тільки стрімкі скелі, лід і каміння. Все це схоже на дуже зменшену копію Кавказу.

Тут ми вперше ознайомилися з особливостями норвезького вівчарства. Фермери  огороджують парканом весь гірський масив (з тих боків, де він з самого початку не огороджений фіордами) і запускають в цей загін овець, які рівномірно розташовуються по всій доступній території. В результаті, побрязкування овечих дзвіночків  лунає постійно з усіх боків. Туристи тут забезпечені житлом. Щоправда, ніч у найдешевшому готелі чи мотелі коштуватиме не менше ніж 350-400 NOK, але якщо є свій намет, то його можна ставити де завгодно, але не ближче 150 метрів від будь-якого житлового будинку і не довше, ніж на три доби. Ці руки нічого не крали.

Таке враження, що норвезьці взагалі не крадуть. У човні, який прив’язаний до берега на ніч, залишається мотор, весла і вудочки. Приїхавши до магазину, водій ніколи не закриває машину. Тому намет, який поставили на околиці міста, можна сміливо залишати без нагляду, нічого з ним не станеться.

А в горах та інших диких місцях скрізь розкидані так звані хути. Це спеціальні будинки, зазвичай зруби на декілька кімнат, призначені для мандрівників, які йдуть без вантажу. В такому будинку є все, необхідне для ночівлі: запас їжі, води, дров, меблі, посуд, пічка з духовкою, ігри для дітей. З собою потрібно мати лише спальний мішок. А на стіні висить скарбничка для грошей і прайс-лист, в якому все розписано: скільки коштує переночувати, скільки – зварити каву, скільки – їжу. І що найцікавіше, люди чесно платять. Господар за цим ніяк не слідкує, лише кілька разів на місяць приходить забирати гроші і поповнити запаси.

Але ми в таких хутах жодного разу не ночували, бо ціна – близько 50 доларів нас не влаштувала, а обманути і не заплатити совість не дозволила. Взагалі, норвезькі ціни – це щось.  У перерахунку на наші гроші цифри менше ніж 10 грн. в магазині не буває. Чай чи кава у кафешці на заправці – 10–12 грн., хот-дог – 20–25, морозиво – 15–25. Отож ми  багато разів пораділи, що усі запаси взяли з собою і нічого не довелося докуповувати.

Піший перехід через гори змушені були тимчасово відкласти через відсутність карти і несподівану стрімкість цих гір. До речі, купити карту всієї Норвегії можна у будь-якому книжковому магазині чи на заправці. А ось детальні напівкілометровки продаються лише у великих магазинах, і тільки для цього регіону. Тобто, перебуваючи, скажімо в  Тромсе, можна купити тільки карту його околиць.

По фіордах на лайнері

Після приїзду в Тромсе за картою ми вирішили ще й покататися на круїзному лайнері Hurtigruta, про що анітрохи не жалкуємо. Ці лайнери курсують фактично вздовж усього узбережжя Норвегії, від Бергена до Кіркенеса і назад, вирушаючи один раз на добу. Скрізь, де це можливо, корабель пливе не у відкритому морі, а по фіордах, тож пасажири можуть помилуватися красою дикої природи. Кожні декілька годин – зупинка у якомусь красивому містечку, де туристів зустрічають екскурсійний автобус і продавці сувенірів. Годину-дві на оглядання міста – і лайнер вертається назад.

Квиток можна придбати чи на весь круїз, чи на декілька зупинок. В останньому випадку цілком можна обійтися без каюти, а поспати у своєму спальному мішку на м’яких диванчиках у ресторані, що ми і зробили. Плисти увесь маршрут, 11 днів, на наш погляд досить нудно. Але подивитися на гори і фіорди з палуби корабля безумовно варто. Один з найкрасивіших відрізків маршруту – уздовж архіпелагів Вестеролен і Лофотен, з неодмінним запливом у Тролфіорден – дуже вузький фіорд у глухому куті з прямовисними скелястими стінами. Якщо буде хороша погода – незабутні враження гарантовані!

Тролі, гноми, ельфи й ціни

Норвегія переповнена легендами і казками. Тролів, гномів, ельфів можна знайти у будь-якому магазині, на будинках і у вигляді скульптур у найнесподіваніших місцях.  У сувенірних магазинчиках продаються чоботи з оленя, гаманці з тюленя, повстяні шапки і рукавиці, а також стандартний набір прикрас з північними мотивами. Інформаційні стенди стоять скрізь, навіть на найглухіших дорогах. У будь-якому місті є інформаційний центр, де дадуть безкоштовну карту околиць і зможуть відповісти на всі запитання англійською, німецькою, французькою, іспанською чи італійською мовами.  Найкращий час для поїздки важко назвати. У липні можна розраховувати на 25-30 градусів тепла і сонце, але багато гнусу і комарів. Однак стоїть полярний день і сонце за горизонт взагалі не опускається. У серпні неймовірно велика кількість грибів і ягід, та й гнусу вже майже нема, але  +10 вдень і відчутно менше вночі. У січні – полярна ніч, північне сяйво, катання на лижах по освітлених трасах і перегони на собачих упряжках. Тож кожен на власний смак може обрати для себе сезон.

І, наостанок, про головне: скільки нам знадобилося грошей для подорожі по цій надзвичайно красивій, але найдорожчій у Європі країні? Наші витрати розподілилися так: віза – 50 доларів, дорога від Києва до Кіркенеса (2 потяги і автобус + поїсти на три дні) 100 доларів, їжа з собою на 20 днів – 50 доларів. Тобто, близько 300 доларів на одного. Плюс поїздка на лайнері Hurtigruta – близько 150 доларів. Разом – 450 доларів.

Максим Горпенюк

Другие статьи о Норвегии
Покажите им деньги
Что такое финансовые гарантии в глазах некоторых консульств
Красивая и холодная
Сдержанная мощь норвежской природы не может оставить равнодушным никого. Белые ночи, голубые ледники, серые скалы бездонных фьордов - все это словно покоится в Вечности на самом краю мира.
Море поет
Посещавшие острова Лофотены, принадлежащие Норвегии, утверждают, что на Земле не много мест, которые бы могли сравниться с ними по красоте.
Cтатьи по теме: Отчет о поездке
ТОП-15 самых смешных отзывов туристов в июле
Портал отзывов туристов о путешествиях Turpravda.ua публикует июльский список самых смешных фраз из отзывов туристов. В основном, сюда попали фразы из отзывов об отелях Турции и Египта — самых популярных направлений среди наших туристов.
Ехать ли в Египет?... Да!
Последнее время, с времен революции 2011 года, в новостях постоянно звучат тревожные нотки о ситуации в Каире и на севере Синайского полуострова. Перед летним сезоном мы решили провести ревизию ситуации в Египте и воочию увидеть опасности, грозящие российским и украинским туристам.
АНАТОЛИЯ. Два маршрута
Мокрый снег, большущими хлопьями ложившийся на панорамное ветровое стекло, стал первым приветом сурового Анатолийского плоскогорья.
Перу. По дороге в Мачу-Пикчу
Мачу-Пикчу — поселение инков, которое было ими просто покинуто (а не захвачено и разрушено испанцами, как подавляющее большинство других деревень и городов)...